Я був і залишусь патріотом Своєї неньки України! Я готов фанатично і з піною на губах говорити про красу і велич Моєї країни! Жодні матеріальні блага не переконають мене змінити проживання. Коли на твої очі накочуються сльози зворушення від звучання Гімну, від розповідей про нашу звитягу та успіхи, ти ще і ще раз розумієш, що до нестями кохаєш Її.

Звісно я хочу бачити Її єдиною, вільною і успішною, а для цього готова докладати свої скромні зусилля. Але зараз моє серце крається…мені страшно за Неї. Невже ми дійсно заслуговуємо на такий уряд, таку владу?!

Бережи Боже нашу Україну!